01 грудня 2021 року набув чинності Закон України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні», який приніс суттєво оновлений підхід до реєстрації місця проживання та зняття з реєстрації осіб в Україні. За перший місяць застосування нових норм закону ми зіштовхнулися з великою кількістю питань від відвідувачів центру і хочемо виділити основні тези, що ж пропонує громадянам України новий Закон і для чого від потрібний.
Почнемо з того, що Закон виділяє два поняття: «декларування» та «реєстрація» місця проживання. Відтак, декларування – це повідомлення особою органу реєстрації адреси свого місця проживання шляхом надання декларації про місце проживання в електронній формі з використанням Єдиного державного веб-порталу електронних послуг з подальшим  внесенням такої інформації до реєстру територіальної громади. Тоді як реєстрація – внесення за заявою про реєстрацію місця проживання (перебування), поданою особою в паперовій формі, до реєстру територіальної громади інформації про місце проживання (перебування) особи. Отже, електронна форма повідомлення про місце проживання – це «декларування», паперова форма – «реєстрація».
Декларування може здійснюватись виключно у житлі приватної форми власності, за умови внесення відомостей про це житло до Державного реєстру прав на нерухоме майно, а також в гуртожитках, за умови надання згоди уповноваженої особи з управління(утримання) гуртожитку.
Закон встановлює суму адмінзбору – особам, що не порушили обов’язкові терміни і зареєструвалися вчасно 37.22 грн (така ж сума сплачується за зняття з реєстрації) та 62.03 грн за порушення встановленого Законом строку ( станом на 01.01.2022 року).
Так, декларування здійснюється шляхом подання декларації про місце проживання (у довільній формі, придатній для сприйняття її змісту), в якій зазначаються ряд передбачених Законом відомостей: дата декларування; прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності); стать; дата та місце народження; відомості про громадянство; адреса житла, в якому декларується місце проживання; попереднє місце проживання (перебування) із зазначенням адреси житла (якщо попереднє місце проживання (перебування) особи було зареєстровано або задекларовано); та інші контактні дані: номер телефону, адреса електронної пошти, засоби зв’язку, (за наявності); реквізити свідоцтва про народження дитини; реквізити паспортного документа іноземця або особи без громадянства – для осіб, які декларують місце свого проживання на підставі посвідки на постійне проживання або посвідки на тимчасове проживання, тощо. Детальний перелік подано в статті 8 Закону. До декларації подаються відомості про сплату адміністративного збору. Адмінзбір може бути сплачений в зручній формі – за допомогою засобів Єдиного державного веб-порталу електронних послуг (порталу Дія) під час формування декларації. У такому випадку документ про оплату не додається.
Якщо ж декларант не є власником (співвласником) житла, то він також додатково зазначає відомості про власника (співвласників) житла. До таких відомостей додатково має бути надана інформація про реквізити паспортного документа особи, реєстраційний номер облікової картки платників податків, які не знаходяться у вільному доступі. Таким чином, декларантам, варто такі відомості від власників отримувати окремо, якщо вони бажають здійснити реєстрацію/декларування проживання у їх цьому житлі.
Закон закріплює обов’язковість згоди власника на декларування та реєстрацію місця проживання особи, за відсутності документів, що підтверджують право на проживання в цьому житлі. Така згода (при декларуванні) надається в електронній формі засобами Єдиного державного веб-порталу електронних послуг (порталу Дія)  та зазначається в декларації про місце проживання під час її формування. Виключення – якщо декларуються місця проживання дітей за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання їхніх батьків або інших законних представників чи одного з них – у таких випадках згода не потрібна, як і надання інформації про власника.
Новий Закон врегулював можливість надання згоди іншого із батьків (законних представників) в електронній формі із накладанням електронного підпису (що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису відповідно до Закону України “Про особливості надання публічних (електронних публічних) послуг”, або засвідчується електронним підписом, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису нотаріуса) при декларуванні місця проживання дитини віком від 14-18 років за відмінною від батьківської адреси, а також при декларуванні місця проживання дитини віком до 14 років.
 Вже більше місяця працює бета-тестування публічної електронної послуги з декларування  місця проживання або зняття з місця проживання осіб через урядовий портал Дія. Зауважимо, що майже 9000 українців уже змогли успішно подати заяви через Дію.
Окремо врегульовано порядок реєстрації місця проживання (перебування) особи, що здійснюється під час особистого відвідування органу реєстрації (у тому числі через центр надання адміністративних послуг). Закон, в статті 9, встановлює обов’язковість форми заяви про реєстрацію місця проживання (перебування), (вона затверджується Кабінетом Міністрів України, очікуємо найближчим часом постанову) та перелік документів, що додаються до неї, а також, порядок здійснення таких дій представниками.
Запроваджена більш спрощена процедура зняття з реєстрації місця проживання, в тому числі за заявою власника. Проте варто зазначити, що зняти з реєстрації за заявою власника житла можливо тільки осіб, що зареєстрували чи задекларували своє місце проживання за згодою власника після 01.12.2021 року, оскільки тільки після набуття чинності нового Закону реєстрація місця проживання особи не є підставою для набуття такою особою права володіння, користування чи розпорядження житлом (у тому числі не є підставою для вселення чи визнання за особою права на проживання та/або права користування житлом). Згода власника на реєстрацію особи в житлі, що надавалась раніше без будь-яких договорів, щодо умов проживання особи, є підставою для постійного проживання в житлі і такі цивільно-правові відносини розриваються, з ініціативи власника житла, виключно в судовому порядку.
У декларуванні або реєстрації місця проживання (перебування) особи орган реєстрації може відмовити. Перелік підстав подано в статті 12 Закону. Серед інших підстав відмови (там невідповідність документів, неповний їх перелік, тощо) варто виокремити таку причину відмови, як наявність у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомостей про обтяження щодо житла, яке особа декларує або реєструє як місце проживання (перебування). Так, відповідно до Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” (п.4, ч.1 статті 4) до обтяжень віднесено:
-        заборона відчуження та/або користування;
-        арешт;
-        іпотека;
-        вимога нотаріального посвідчення договору, предметом якого є нерухоме майно, встановлена власником такого майна;
-        податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, об’єкт незавершеного будівництва;
-        інші обтяження відповідно до закону.
Відмова у реєстрації буде і у разі якщо, за адресою житла, в якому особа декларує або реєструє своє місце проживання (перебування), наявний  об’єкт нерухомого майна, який не належить до житла. Зокрема, Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» передбачав можливість реєстрації військовослужбовців за адресою військової частини, де проходять службу. Новий Закон не передбачає такої можливості і чітко визначає, що реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюється за адресою житла будь-якої форми власності.Щодо доступу, то законодавець зазначає, що кожна особа має право на доступ до своїх персональних даних, внесених до реєстру територіальної громади. Власник (співвласники) житла має право безоплатно отримувати від органу реєстрації інформацію про осіб, які задекларували або зареєстрували своє місце проживання (перебування) в належному йому (їм) житлі. Об’єднанню співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельному кооперативу, управителю багатоквартирного будинку, органу самоорганізації населення в межах території його діяльності дозволено отримувати знеособлені дані про кількість осіб, місце проживання (перебування) яких задекларовано або зареєстровано у відповідному житлі.  А з 1 березня 2022 року - Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері реєстрації фізичних осіб (ДМС) забезпечуватиме можливість здійснення перевірки органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності відомостей щодо адреси місця проживання (перебування) особи за їхнім запитом та за бажанням особи, адреса місця проживання (перебування) якої перевіряється, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Отже, реєстрація місця проживання в Україні «осучаснилась», новий Закон покликаний спростити процес отримання адміністративної послуги з реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання, отримання відомостей про реєстрацію місця проживання та, відповідно до сучасних тенденцій, тепер може здійснюватися через Портал Дія.
Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради щоденно працює над впровадженням нових вимог Закону щодо Реєстру територіальної громади, запровадженням онлайн-сервісів для отримання повідомлень про декларування місця проживання, сервісів електронної взаємодії з іншими територіальними громадами з метою обміну повідомленнями про зняття з реєстрації осіб.